видиратися —
видира́тися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
видиратися —
-аюся, -аєшся, недок., видертися і видратися, -деруся, -дерешся, док. 1》 З труднощами вириватися від кого-небудь або вибиратися звідкись. || перен., розм. Відшукуватися, знаходитися (про кого-небудь небажаного).
Великий тлумачний словник сучасної мови
видиратися —
ВИДИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́ДЕРТИСЯ, ВИ́ДРАТИСЯ, деруся, дерешся, док. 1. Із труднощами вириватися від кого-небудь або вибиратися звідкись. – Одчепіться од моєї душі!.. – крикнула Василина й насилу видерлась з бурлацьких рук (І.
Словник української мови у 20 томах
видиратися —
ВИДИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́ДЕРТИСЯ і ВИ́ДРАТИСЯ, деруся, дерешся, док. 1. З труднощами вириватися від кого-небудь або вибиратися звідкись. — Одчепіться од моєї душі!.. — крикнула Василина й насилу видерлась з бурлацьких рук (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
видиратися —
Видиратися, -раюся, -єшся, сов. в. видертися, -руся, -решся, гл. 1) Вскарабкиваться, вскарабкаться. 2) Выкарабкиваться, выкарабкаться. Як вже надрубив дуже, дуб похилився та й пригнітив його.... не видереться з під того дуба. О. 1862. V. 82.
Словник української мови Грінченка