Значення в інших словниках
-
вирачковувати —
вирачко́вувати дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
вирачковувати —
-ую, -уєш, недок., вирачкувати, -ую, -уєш, док., розм. 1》 неперех. Вилазити рачки звідки-небудь, кудись. 2》 тільки док., перех. Облазити рачки що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вирачковувати —
ВИРАЧКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́РАЧКУВАТИ, ую, уєш, док., розм. 1. Вилазити рачки звідки-небудь, кудись. У скупім передранковім світанні гетьман ледве побачив, як вирачковував той [чоловік] з тісного запічка (Іван Ле); З хати...
Словник української мови у 20 томах
-
вирачковувати —
ВИБИРА́ТИСЯ (з труднощами, переборюючи перешкоди, виходити чи виїжджати з тісного, небезпечного або незручного місця), ВИБИВА́ТИСЯ, ВИДОБУВА́ТИСЯ, ВИЛА́ЗИТИ, ВИКРАДА́ТИСЯ, ВИЛІЗА́ТИ, ДІСТАВА́ТИСЯ рідше; ВИРИВА́ТИСЯ (перев.
Словник синонімів української мови
-
вирачковувати —
ВИРАЧКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́РАЧКУВАТИ, ую, уєш, док., розм. 1. неперех. Вилазити рачки звідки-небудь, кудись. У скупім передранковім світанні гетьман ледве побачив, як вирачковував той [чоловік] з тісного запічка (Ле, Наливайко, 1957, 320)...
Словник української мови в 11 томах