Великий тлумачний словник сучасної мови

вирачковувати

вирачко́вувати

-ую, -уєш, недок., вирачкувати, -ую, -уєш, док., розм.

1》 неперех. Вилазити рачки звідки-небудь, кудись.

2》 тільки док., перех. Облазити рачки що-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вирачковувати — вирачко́вувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. вирачковувати — ВИРАЧКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́РАЧКУВАТИ, ую, уєш, док., розм. 1. Вилазити рачки звідки-небудь, кудись. У скупім передранковім світанні гетьман ледве побачив, як вирачковував той [чоловік] з тісного запічка (Іван Ле); З хати...  Словник української мови у 20 томах
  3. вирачковувати — див. лізти; повзти  Словник синонімів Вусика
  4. вирачковувати — ВИБИРА́ТИСЯ (з труднощами, переборюючи перешкоди, виходити чи виїжджати з тісного, небезпечного або незручного місця), ВИБИВА́ТИСЯ, ВИДОБУВА́ТИСЯ, ВИЛА́ЗИТИ, ВИКРАДА́ТИСЯ, ВИЛІЗА́ТИ, ДІСТАВА́ТИСЯ рідше; ВИРИВА́ТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови
  5. вирачковувати — ВИРАЧКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́РАЧКУВАТИ, ую, уєш, док., розм. 1. неперех. Вилазити рачки звідки-небудь, кудись. У скупім передранковім світанні гетьман ледве побачив, як вирачковував той [чоловік] з тісного запічка (Ле, Наливайко, 1957, 320)...  Словник української мови в 11 томах