Словник синонімів Вусика

відлюдок

див. відлюдкуватий

Словник синонімів української мови Вусика

Значення в інших словниках

  1. відлюдок — відлю́док іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. відлюдок — -дка, ч. Те саме, що відлюдник 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відлюдок — ВІДЛЮ́ДОК, дка, ч. Те саме, що відлю́дник 1. – Зоставайтесь в мене, доки схочете, бо я не звична жити в самотині якимсь одлюдком, як чернець у скиті (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. відлюдок — ВІДЛЮ́ДНИК (той, хто тримається або живе осторонь від інших людей), ВІДЛЮ́ДОК, ВІДЛЮ́ДЬКО, НЕЛЮДИ́М, САМІ́ТНИК, БЕЗЛЮ́ДЬКО розм., СИЧ розм., ДИКУ́Н розм., ВОВКУЛА́КА зневажл., ВОВКУЛА́К зневажл. Він став немов відлюдником від часу, як стратив сина (О.  Словник синонімів української мови
  5. відлюдок — ВІДЛЮ́ДОК, дка, ч. Те саме, що відлю́дник 1. Жаль мені, що я мушу таким відлюдком жити, що з мене нема користі ні людям ні собі (Л. Укр., V, 1956, 67); У школі Мурга був відлюдком, егоїстом (Д. Бедзик, Плем’я.., 1958, 51).  Словник української мови в 11 томах
  6. відлюдок — Відлюдок, -дка м. = відлюдник.  Словник української мови Грінченка