Значення в інших словниках
-
відхідливий —
відхі́дливий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
відхідливий —
-а, -е. Який швидко заспокоюється після роздратування, легко забуває образи, перестає сердитися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
відхідливий —
ВІДХІ́ДЛИВИЙ, а, е. Який швидко заспокоюється після роздратування, легко забуває образи, перестає сердитися. – Серце в мене було одхідливе: я про все й забуду (Ганна Барвінок); – Він палкий, але одхідливий. Розсердиться, та зараз і одійде (І.
Словник української мови у 20 томах
-
відхідливий —
ВІДХІ́ДЛИВИЙ, а, е. Який швидко заспокоюється після роздратування, легко забуває образи, перестає сердитися. — Він палкий, але одхідливий. Розсердиться, та зараз і одійде (Н.-Лев., II, 1937, 139); — Серце в мене було одхідливе: я про все й забуду (Барв.
Словник української мови в 11 томах
-
відхідливий —
Відхідливий, -а, -е Легко успокаивающійся, отходчивый. Він хоч сердитий, та відхідливий. Серце в мене було одхідливе: я про все й забуду. Г. Барв. 273.
Словник української мови Грінченка