Значення в інших словниках
-
гласно —
гла́сно прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
гласно —
Присл. до гласний I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гласно —
ГЛА́СНО. Присл. до гла́сний¹. Тут всякий гласно женихався, Ревнивих ябед не боявся (І. Котляревський); Треба вміти похвалити, Де тайком, де гласно (С. Воскрекасенко).
Словник української мови у 20 томах
-
гласно —
ГЛА́СНО. Присл. до гла́сний¹. Тут всякий гласно женихався, Ревнивих ябед не боявся (Котл., І, 1952, 150); Треба вміти похвалити, Де тайком, де гласно (Воскр., З перцем!, 1957, 14).
Словник української мови в 11 томах