Великий тлумачний словник сучасної мови

гласно

гла́сно

Присл. до гласний I.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. гласно — гла́сно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. гласно — ГЛА́СНО. Присл. до гла́сний¹. Тут всякий гласно женихався, Ревнивих ябед не боявся (І. Котляревський); Треба вміти похвалити, Де тайком, де гласно (С. Воскрекасенко).  Словник української мови у 20 томах
  3. гласно — див. прилюдно  Словник синонімів Вусика
  4. гласно — ГЛА́СНО. Присл. до гла́сний¹. Тут всякий гласно женихався, Ревнивих ябед не боявся (Котл., І, 1952, 150); Треба вміти похвалити, Де тайком, де гласно (Воскр., З перцем!, 1957, 14).  Словник української мови в 11 томах