Значення в інших словниках
-
гнійний —
гнійни́й прикметник
Орфографічний словник української мови
-
гнійний —
ГНІЙНИЙ – ГНОЙОВИЙ Гнійний. Який стосується гною як продукту гниття тканини живого організму: гнійні виділення, гнійна виразка, гнійна інфекція, гнійна рана, гнійний запальний процес, гнійний отит, гнійне запалення суглоба. Гнойовий.
Літературне слововживання
-
гнійний —
-а, -е. Прикм. до гній 1). Гнійні виділення. || Який гноїться; з гноєм; з якого виділяється гній. Гнійна інфекція — запальний процес різної локалізації і характеру, викликаний гноєтворною мікробною флорою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гнійний —
ГНІЙНИ́Й, а́, е́, вет., мед. Прикм. до гній 1. Основними симптомами при стрептококовому фарингіті є болі в горлі, підвищення температури тіла, гнійні виділення на мигдаликах і збільшення лімфатичних вузлів (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
гнійний —
ГНІЙНИ́Й (який гноїться, з гноєм), ГНОЇ́СТИЙ, ГНОЯНИ́Й діал.; КАПРА́ВИЙ (КОПРА́ВИЙ) (про очі). Рану гнійну сукровичну Гоїти треба ножем, Щоб решта лишилась здорова (М. Зеров); Ноги їй вкрилися гноїстими ранами (З. Тулуб); Солоху напала віспа,..
Словник синонімів української мови
-
гнійний —
Гні́йний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
гнійний —
ГНІЙНИ́Й, а́, е́. Прикм. до гній 1. Гнійні виділення; //Який гноїться; з гноєм; з якого виділяється гній. Квітки і олію лаванди з давніх-давен застосовують при лікуванні гнійних ран, опіків та ревматизму (Ол. та ефір. культ., 1956, 308).
Словник української мови в 11 томах
-
гнійний —
Гнійний, -а, -е 1) Навозный, унавоженный. Гнійне поле. Камен. у. 2) Гнойный.
Словник української мови Грінченка