гнійний —
-а, -е. Прикм. до гній 1). Гнійні виділення. || Який гноїться; з гноєм; з якого виділяється гній. Гнійна інфекція — запальний процес різної локалізації і характеру, викликаний гноєтворною мікробною флорою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гнійний —
ГНІЙНИ́Й, а́, е́, вет., мед. Прикм. до гній 1. Основними симптомами при стрептококовому фарингіті є болі в горлі, підвищення температури тіла, гнійні виділення на мигдаликах і збільшення лімфатичних вузлів (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
гнійний —
ГНІЙНИ́Й (який гноїться, з гноєм), ГНОЇ́СТИЙ, ГНОЯНИ́Й діал.; КАПРА́ВИЙ (КОПРА́ВИЙ) (про очі). Рану гнійну сукровичну Гоїти треба ножем, Щоб решта лишилась здорова (М. Зеров); Ноги їй вкрилися гноїстими ранами (З. Тулуб); Солоху напала віспа,..
Словник синонімів української мови
гнійний —
Гні́йний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
гнійний —
ГНІЙНИ́Й, а́, е́. Прикм. до гній 1. Гнійні виділення; //Який гноїться; з гноєм; з якого виділяється гній. Квітки і олію лаванди з давніх-давен застосовують при лікуванні гнійних ран, опіків та ревматизму (Ол. та ефір. культ., 1956, 308).
Словник української мови в 11 томах