гній
Гній, гною
м.
1) Навозъ, пометь. Конюх коні ганяє, він гноєм воняє. Чуб. V. 1087.
2) Гной, матерія. Чиряк великий, а гною мало. Ном. № 6325.
Словник української мови ГрінченкаГній, гною
м.
1) Навозъ, пометь. Конюх коні ганяє, він гноєм воняє. Чуб. V. 1087.
2) Гной, матерія. Чиряк великий, а гною мало. Ном. № 6325.
Словник української мови Грінченка