Значення в інших словниках
-
голиш —
голи́ш 1 іменник чоловічого роду круглий гладкий камінець голи́ш 2 іменник чоловічого роду, істота про вбогу людину арх., зневажл.
Орфографічний словник української мови
-
голиш —
-а, ч. 1》 Круглий гладкий камінець. 2》 перен., заст., зневажл. Про вбогу людину.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
голиш —
ГОЛИ́Ш, а́, ч. 1. Круглий гладкий камінець; голяк. Тиша. І тільки від моря чути час од часу мовби гарматні вибухи та скрегіт каміння – голишів (А.
Словник української мови у 20 томах
-
голиш —
ГОЛИ́Ш, а́, ч. 1. Круглий гладкий камінець. Істотне місце в господарстві Усатівського поселення мало лиманне і морське рибальство, про що свідчать знахідки кам’яних грузил для сітей з окатаних голишів (Археол., VIII, 1959, 97); Тиша.
Словник української мови в 11 томах
-
голиш —
Голиш, -ша м. 1) Бѣднякъ, голышъ. Дайте цьому голишу хоч ложечку кулішу. Чуб. V. 583. Добре в кого є худібка..., а голиш все таки дзьобом сяде. О. 1862. IV. 106. 2) раст. Salvia nutans L. ЗЮЗО. І. 135. 3) Камышъ, скошенный зимою. Мнж. 178.
Словник української мови Грінченка