Значення в інших словниках
-
горниця —
го́рниця іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
горниця —
Світлиця, кімната, покій; ОК. вітальня; горничка.
Словник синонімів Караванського
-
горниця —
-і, ж., розм. Гарно прибрана кімната.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
горниця —
Світлиця, світличка, покій, див. кімната, світелка
Словник чужослів Павло Штепа
-
горниця —
ГО́РНИЦЯ, і, ж., заст. Кімната, перев. простора, гарно прибрана, спочатку горішня. В високій горниці моїй Годинник ржавий і старий (Я.
Словник української мови у 20 томах
-
горниця —
КІМНА́ТА (окреме приміщення перев. для проживання в квартирі, будинку), ХА́ТА розм.; ПОКІ́Й, ПАЛА́ТА заст. (перев. розкішне, багате приміщення); КІМНАТИ́НА (КІМНАТЧИ́НА) розм. (невелике приміщення); СВІТЛИ́ЦЯ, ГО́РНИЦЯ розм. (перев.
Словник синонімів української мови
-
горниця —
Го́рниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
горниця —
ГО́РНИЦЯ, і, ж., розм. Гарно прибрана кімната. Лакеї й горничні скрізь ходили по селу та зносили в горниці хвостатих мишодавів (Мирний, II, 1954, 101); Він міряв рівними кроками горницю з кутка в куток (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 202).
Словник української мови в 11 томах
-
горниця —
(давньорус.) Чиста половина, парадна кімната хати (порівн. світлиця). Призначалась для прийому гостей і освітлювалась красними вікнами, зверненими до вулиці. Через сіни з'єднувалася з теплим житловим приміщенням, часто розташовувалася на підкліті.
Архітектура і монументальне мистецтво