горниця
(давньорус.)
Чиста половина, парадна кімната хати (порівн. світлиця). Призначалась для прийому гостей і освітлювалась красними вікнами, зверненими до вулиці. Через сіни з'єднувалася з теплим житловим приміщенням, часто розташовувалася на підкліті. Прийнято відрізняти:
~ на стовпах — дерев'яна селянська хата, під якою знаходиться нежитлове приміщення з кутовими стовпами і дощаними стінами. Характерна для російського народного будівництва.
Архітектура і монументальне мистецтво