Значення в інших словниках
-
горстка —
Го́рстка: — жменя (або ще: горстка людей) [XI] — пучок чого-небудь [3]
Словник з творів Івана Франка
-
горстка —
го́рстка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
горстка —
Го́рстка. Купка, нечисленна група людей. Перша горстка поборює другу, що стоїть під проводом Мустяци, за те, що нічо не робить, антішамбрує (стоїть по-льокайски в передпокою волоского клюбу)...
Українська літературна мова на Буковині
-
горстка —
(жита) пучок, жмут; (конопель) снопок, снопик.
Словник синонімів Караванського
-
горстка —
-и, ж. 1》 Невеликий пучок чого-небудь; жмут. || Маленький сніп чого-небудь. 2》 перен. Невелика кількість кого-, чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
горстка —
Жменька, крихта, купка
Словник чужослів Павло Штепа
-
горстка —
ГО́РСТКА, и, ж. 1. Невеликий пучок чого-небудь; жмут. Скілька горсток жита на розложених перевеслах лежать, як подолані і ще не пов'язані бранці (Леся Українка); Коли льон вибирають руками, в'язати його в снопи зразу не слід...
Словник української мови у 20 томах
-
горстка —
ПУЧО́К (невелика в'язка однорідних предметів), ПУК рідше; ЖМУТ, ЖМУ́ТО́К, ЖМУ́ТИК (волосся, трави, соломи і т. ін.); ГО́РСТКА (перев. стебел); ВІ́ХОТЬ (перев. соломи, сіна). На рулі новенького велосипеда стримів пучок пшеничних колосків (О.
Словник синонімів української мови
-
горстка —
Го́рстка, -тки, -тці; го́рстки, -сток
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
горстка —
ГО́РСТКА, и, ж. 1. Невеликий пучок чого-небудь; жмут. Скілька горсток жита на розложених перевеслах лежать, як подолані і ще не пов’язані бранці (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
горстка —
Горстка, -ки ж. Пучекъ стеблей (конопли, льна) изъ 4 — 5 жмень. Вас. 200. ЕЗ. V. 194. Шух. І. 147. Та насіяв конопель, — вродилася горстка. Чуб. V. 1144.
Словник української мови Грінченка