Значення в інших словниках
-
дитинчатко —
дитинча́тко іменник середнього роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
дитинчатко —
-а, с. Зменш.-пестл. до дитинча.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дитинчатко —
ДИТИНЧА́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до дитинча́. Моє дитинчатко хороше! Зростай, веселися, живи! (Бажан, Роки, 1957, 264); *У порівн. Ще дівчиною голубила кошенятко, як дитинчатко (Мирний, II, 1954, 258).
Словник української мови в 11 томах