дитинчатко

дитинча́тко

-а, с.

Зменш.-пестл. до дитинча.

Значення в інших словниках

1. дитинчатко — дитинча́тко іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. дитинчатко — див. дитина  Словник синонімів Вусика
3. дитинчатко — ДИТИНЧА́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до дитинча́. Моє дитинчатко хороше! Зростай, веселися, живи! (Бажан, Роки, 1957, 264); *У порівн. Ще дівчиною голубила кошенятко, як дитинчатко (Мирний, II, 1954, 258).  Словник української мови в 11 томах