дитинчатко

дитинча́тко

-а, с.

Зменш.-пестл. до дитинча.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дитинчатко — дитинча́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дитинчатко — див. дитина Словник синонімів Вусика
  3. дитинчатко — ДИТИНЧА́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до дитинча́. Моє дитинчатко хороше! Зростай, веселися, живи! (Бажан, Роки, 1957, 264); *У порівн. Ще дівчиною голубила кошенятко, як дитинчатко (Мирний, II, 1954, 258). Словник української мови в 11 томах