дитинчатко
див. дитина
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дитинчатко — дитинча́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- дитинчатко — -а, с. Зменш.-пестл. до дитинча. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дитинчатко — ДИТИНЧА́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до дитинча́. Моє дитинчатко хороше! Зростай, веселися, живи! (Бажан, Роки, 1957, 264); *У порівн. Ще дівчиною голубила кошенятко, як дитинчатко (Мирний, II, 1954, 258). Словник української мови в 11 томах