1. Орфографічний словник української мови

дитинчатко

дитинча́тко

іменник середнього роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дитинчатко — -а, с. Зменш.-пестл. до дитинча. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дитинчатко — див. дитина Словник синонімів Вусика
  3. дитинчатко — ДИТИНЧА́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до дитинча́. Моє дитинчатко хороше! Зростай, веселися, живи! (Бажан, Роки, 1957, 264); *У порівн. Ще дівчиною голубила кошенятко, як дитинчатко (Мирний, II, 1954, 258). Словник української мови в 11 томах