Значення в інших словниках
-
довбенька —
довбе́нька іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
довбенька —
ДОВБЕ́НЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до до́вбня 1. Микула взяв свою рушницю, шаблю і довбеньку, якій більш вірив, ніж зброї (Мак., Вибр., 1956, 447); Мазур набрав повні груди повітря і, окресливши довбенькою коло, вдарив (Хор., Місто.., 1962, 87).
Словник української мови в 11 томах
-
довбенька —
Довбенька, -ки ж. ум. отъ довбня = довбешка. Довбенькою выбойщикъ прибиваетъ намазанную краской форму къ полотну. Гол. Од. 58.
Словник української мови Грінченка