Значення в інших словниках
-
доданок —
дода́нок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
доданок —
-нка, ч., мат. Величина (число), яка (яке) додається до другої величини (числа).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
доданок —
Кожний із членів, які утворюють суму; ск., a, b у виразі a+b; див. додавання.
Універсальний словник-енциклопедія
-
доданок —
ДОДА́НОК, нка, ч., мат. Величина (число), яка (яке) додається до другої величини (числа). Щоб додати до будь-якого числа суму кількох чисел, можна додати окремо кожний доданок один за одним (Алг., І, 1956, 10).
Словник української мови в 11 томах