доданок

Кожний із членів, які утворюють суму; ск., a, b у виразі a+b; див. додавання.

Значення в інших словниках

1. доданок — дода́нок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. доданок — -нка, ч., мат. Величина (число), яка (яке) додається до другої величини (числа).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. доданок — див. добавка  Словник синонімів Вусика
4. доданок — ДОДА́НОК, нка, ч., мат. Величина (число), яка (яке) додається до другої величини (числа). Щоб додати до будь-якого числа суму кількох чисел, можна додати окремо кожний доданок один за одним (Алг., І, 1956, 10).  Словник української мови в 11 томах