Великий тлумачний словник сучасної мови

доданок

дода́нок

-нка, ч., мат.

Величина (число), яка (яке) додається до другої величини (числа).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. доданок — дода́нок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. доданок — див. добавка  Словник синонімів Вусика
  3. доданок — Кожний із членів, які утворюють суму; ск., a, b у виразі a+b; див. додавання.  Універсальний словник-енциклопедія
  4. доданок — ДОДА́НОК, нка, ч., мат. Величина (число), яка (яке) додається до другої величини (числа). Щоб додати до будь-якого числа суму кількох чисел, можна додати окремо кожний доданок один за одним (Алг., І, 1956, 10).  Словник української мови в 11 томах