доданок

ДОДА́НОК, нка, ч., мат. Величина (число), яка (яке) додається до другої величини (числа).

Щоб додати до будь-якого числа суму кількох чисел, можна додати окремо кожний доданок один за одним (Алг., І, 1956, 10).

Значення в інших словниках

1. доданок — дода́нок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. доданок — -нка, ч., мат. Величина (число), яка (яке) додається до другої величини (числа).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. доданок — див. добавка  Словник синонімів Вусика
4. доданок — Кожний із членів, які утворюють суму; ск., a, b у виразі a+b; див. додавання.  Універсальний словник-енциклопедія