Значення в інших словниках
-
докажчик —
дока́жчик іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
докажчик —
-а, ч., діал. Викривач, обвинувач.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
докажчик —
Доводець
Словник чужослів Павло Штепа
-
докажчик —
ДОКА́ЖЧИК, а, ч., розм., рідко. Той, хто доказує чию-небудь винність. Хоч його і під суд віддадуть, та як докажчиків.. нема, так він і надіється, що йому усе так і минеться (Кв.-Осн., II, 1956, 395).
Словник української мови в 11 томах