Значення в інших словниках
-
допризовник —
допризо́вни́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
допризовник —
-а, ч. Особа, яка проходить допризовне військове навчання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
допризовник —
Допризо́вник, -ка, -ку! -ники, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
допризовник —
ДОПРИЗО́ВНИК, а, ч. Особа, яка проходить допризовне військове навчання. Збори допризовників військкомат призначив на дев’яту годину (Десняк, 1, 1955, 420).
Словник української мови в 11 томах