допризовник —
допризо́вни́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
допризовник —
-а, ч. Особа, яка проходить допризовне військове навчання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
допризовник —
див. молодий
Словник синонімів Вусика
допризовник —
ДОПРИЗО́ВНИК, а, ч. Особа, яка проходить допризовне військове навчання. Збори допризовників військкомат призначив на дев’яту годину (Десняк, 1, 1955, 420).
Словник української мови в 11 томах