Великий тлумачний словник сучасної мови

допризовник

допризо́вник

-а, ч.

Особа, яка проходить допризовне військове навчання.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. допризовник — допризо́вни́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. допризовник — див. молодий  Словник синонімів Вусика
  3. допризовник — Допризо́вник, -ка, -ку! -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. допризовник — ДОПРИЗО́ВНИК, а, ч. Особа, яка проходить допризовне військове навчання. Збори допризовників військкомат призначив на дев’яту годину (Десняк, 1, 1955, 420).  Словник української мови в 11 томах