Значення в інших словниках
-
звіріти —
звірі́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
звіріти —
-ію, -ієш, недок. Ставати лютим, жорстоким; скаженіти, шаленіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
звіріти —
I. ЛЮТУВА́ТИ (бути в стані крайнього роздратування, гніву; дуже сердитися); ЛЮТИ́ТИСЯ, ЛЮТУВА́ТИСЯ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИСЯ, РОЗЛЮ́ЧУВАТИСЯ, РОЗ'Я́ТРЮВАТИСЯ, БІСНУВА́ТИСЯ, ЗВІРІ́ТИ, СКАЖЕНІ́ТИ, ШАЛЕНІ́ТИ, ШАЛІ́ТИ, РОЗ'ЯРЯ́ТИСЯ, НАВІЖЕНІ́ТИ, НАВІСНІ́ТИ...
Словник синонімів української мови
-
звіріти —
Звірі́ти, -рі́ю, -рі́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
звіріти —
ЗВІРІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати лютим, жорстоким; скаженіти, шаленіти. Гітлерівці, звіріючи з люті, почали зривати з плечей автомати (Коз.
Словник української мови в 11 томах