Значення в інших словниках
-
кривляка —
кривля́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота зневажл.
Орфографічний словник української мови
-
кривляка —
-и, ч. і ж., зневажл. Той, хто кривляється.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кривляка —
КРИВЛЯ́КА, и, ч. і ж., зневажл. Той, хто кривляється. Чудний, милий кривляка, цей Слава (В. Симоненко); З виляском, з тюканням застрибала довкола кривляки вдоволена дітвора (О. Гончар); – Дуже вона [Катя] мені потрібна! – пирснула Ліна. – Кривляка!.. (О.
Словник української мови у 20 томах
-
кривляка —
БЛА́ЗЕНЬ (зневажливо про того, хто вдає з себе дурника на потіху іншим або своєю поведінкою схожий на блазня), БЛАЗНЮ́К розм., КЛО́УН, КОМЕДІА́НТ, КУМЕДІА́НТ розм., КРИВЛЯ́КА розм. ПАЯ́Ц, ФІГЛЯ́Р, БУФО́Н рідше.
Словник синонімів української мови
-
кривляка —
КРИВЛЯ́КА, и, ч. і ж., зневажл. Той, хто кривляється. З виляском, з тюканням застрибала довкола кривляки вдоволена дітвора (Гончар, Таврія, 1952, 282).
Словник української мови в 11 томах