кривляка
КРИВЛЯ́КА, и, ч. і ж., зневажл. Той, хто кривляється.
З виляском, з тюканням застрибала довкола кривляки вдоволена дітвора (Гончар, Таврія, 1952, 282).
Словник української мови (СУМ-11)КРИВЛЯ́КА, и, ч. і ж., зневажл. Той, хто кривляється.
З виляском, з тюканням застрибала довкола кривляки вдоволена дітвора (Гончар, Таврія, 1952, 282).
Словник української мови (СУМ-11)