Значення в інших словниках
-
куга —
куга́ іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
куга —
-и, ж. 1》 Водяна та болотяна рослина родини осокових із круглим безлистим стеблом. 2》 діал. Рогіз.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
куга —
КУГА́, и́, ж. 1. Водяна та болотяна рослина родини осокових із круглим безлистим стеблом. З куги плете собі Васюта бриль (Б. Грінченко); Хлоп'якам заважали кудлаті очеретинки, що стирчали з-під криги, гострячки безлистої куги (О.
Словник української мови у 20 томах
-
куга —
куга́ (від тюрк. кога – комиш, тростина) назва двох видів трав’янистих багаторічних рослин родини осокових.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
куга —
КУГА́, и, ж. 1. (Schoenoplectus Palla.). Водяна та болотяна рослина родини осокових із круглим безлистим стеблом. З куги плете собі Васюта бриль (Гр., І,.
Словник української мови в 11 томах
-
куга —
Куга, -ги ж. 1) Водное растеніе: Typha? Посунули по синій хвилі поміж кугою в Сир-Дар'ю. Шевч. З чистої річки почнуть підійматься темні пучечки куги. Щог. В. 35.
Словник української мови Грінченка