Словник синонімів Вусика

кумець

див. кум

Словник синонімів української мови Вусика

Значення в інших словниках

  1. кумець — куме́ць іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. кумець — -мця, ч. Пестл. до кум.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кумець — КУМЕ́ЦЬ, мця́, ч. Пестл. до кум¹. – Прийде кумець на обідець, а ложки не буде (Номис); – Пора їхать! пора! – каже гість, як проспівали і сльози обтерли. – Пождіть, кумцю! Ще хвилиночку, – просить паніматка (А.  Словник української мови у 20 томах
  4. кумець — КУМЕ́ЦЬ, мця́, ч. Пестл. до кум¹. — Прийде кумець на обідець, а ложки не буде (Номис, 1864, № 11899); — Пора їхать! пора! — каже гість, як проспівали і сльози обтерли. — Пождіть, кумцю! Ще хвилиночку, — просить паніматка (Свидн., Люборапькі, 1955, 41).  Словник української мови в 11 томах
  5. кумець — Кумець, -мця́ м. ум. отъ кум.  Словник української мови Грінченка