Значення в інших словниках
-
лихословити —
лихосло́вити дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
лихословити —
Злорічити, грішити язиком; (гидко) сипати чортами, матюкатися; (кого) батькувати, лаяти, ображати.
Словник синонімів Караванського
-
лихословити —
-влю, -виш; мн. лихословлять; недок. 1》 неперех. Вживати грубі, дошкульні слова і вирази щодо кого-небудь. 2》 неперех. Уживати лайливі, соромітні слова. 3》 перех. Лаяти, ображати кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
лихословити —
ЛИХОСЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. лихосло́влять; недок. 1. Уживати грубі, дошкульні слова й вислови щодо кого-небудь. Олеся заговорила, неначе воскресла: пригадала Вільшаницю, варенуху-ведмедя, лихословила й сміялась з Онисі (І.
Словник української мови у 20 томах
-
лихословити —
ЛА́ЯТИ (обзивати кого-небудь образливими словами), ЛА́ЯТИСЯ, ОБЗИВА́ТИ, СВАРИ́ТИ, СВАРИ́ТИСЯ, ПРОКЛИНА́ТИ, ПАПЛЮ́ЖИТИ, КЛЯ́СТИ́ розм., НАБИРА́ТИ розм., УЗИВА́ТИ (ВЗИВА́ТИ) розм., ШПЕ́ТИТИ розм., ХРЕСТИ́ТИ розм., ВИ́СПОВІДАТИ, ШЕРСТИ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
лихословити —
ЛИХОСЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. лихосло́влять; недок. 1. неперех. Вживати грубі, дошкульні слова і вирази щодо кого-небудь. Олеся заговорила, неначе воскресла: пригадала Вільшаницю, варенуху-ведмедя, лихословила й сміялась з Онисі (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
лихословити —
Лихосло́вити, -влю, -виш гл. Сквернословить, браниться. Мнж. 113. Казав, щоб не їли м'ясного, не лихословили, ходили до церкви. Павлогр. у.
Словник української мови Грінченка