Значення в інших словниках
-
любимиця —
люби́миця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
любимиця —
-і. Жін. до любимець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
любимиця —
ЛЮБИ́МИЦЯ, і, ж., розм., заст. Жін. до люби́мець. Дитя тріпоталося в її обіймах, як рибка у ясній воді, аж Борвій .. зірвався зі свойого лігва на сонці та став доскакувати до лиця своєї любимиці (К.
Словник української мови у 20 томах
-
любимиця —
ЛЮБИ́МИЦЯ, і, ж., перев. з означ. Жін. до люби́мець. Вона дуже хороша зараз, любимиця курсу, Любка! (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 22).
Словник української мови в 11 томах