любимиця

ЛЮБИ́МИЦЯ, і, ж., перев. з означ. Жін. до люби́мець.

Вона дуже хороша зараз, любимиця курсу, Любка! (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 22).

Значення в інших словниках

1. любимиця — люби́миця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. любимиця — див. кохана  Словник синонімів Вусика
3. любимиця — -і. Жін. до любимець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. любимиця — ЛЮБИ́МИЦЯ, і, ж., розм., заст. Жін. до люби́мець. Дитя тріпоталося в її обіймах, як рибка у ясній воді, аж Борвій .. зірвався зі свойого лігва на сонці та став доскакувати до лиця своєї любимиці (К.  Словник української мови у 20 томах