любимочка

ЛЮБИ́МОЧКА, и, ж., розм. Жін. до люби́мчик.

Колись одвела [Гликера] свою любимочку в монастирськім саду — до старого вози́води [водовоза] Могаммеда (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 480).

Значення в інших словниках

1. любимочка — див. кохана  Словник синонімів Вусика
2. любимочка — ЛЮБИ́МОЧКА, и, ж., розм., рідко. Жін. до люби́мчик. Колись одвела [Гликера] свою любимочку в монастирськім саду – до старого вози́води [водовоза] Могаммеда (О. Ільченко); – А ще Адамові нащадки створять слова...  Словник української мови у 20 томах