Значення в інших словниках
-
майстровитий —
майстрови́тий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
майстровитий —
-а, -е, розм. 1》 Що вміє вправно майструвати що-небудь, робити ту або іншу ручну роботу. 2》 Той, що вміє, здатний виконувати що-небудь майстерно, на високому професійному рівні. || Виконаний уміло, майстерно, на високому професійному рівні.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
майстровитий —
МАЙСТРОВИ́ТИЙ, а, е, розм. 1. Який уміє і любить вправно майструвати (у 1 знач.). Народився Гнатко Копитович таки в моєму рідному селі Пакулі роботящим і майстровитим колгоспним ковалем, а ще кумедником та баляндрасником (В.
Словник української мови у 20 томах