Значення в інших словниках
-
майструвати —
(виготовляти щось) розм. споряджати.
Словник синонімів Полюги
-
майструвати —
майструва́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
майструвати —
Виробляти, робити, р. лагодити; ЖМ. теслювати.
Словник синонімів Караванського
-
майструвати —
-ую, -уєш, недок. 1》 перех. і без додатка. Робити, виготовляти що-небудь ручним способом. 2》 неперех., розм. Те саме, що теслювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
майструвати —
МАЙСТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. що і без дод. Робити, виготовляти що-небудь ручним способом. Одного літнього дня .. Кайдаш сидів у повітці на ослоні й майстрував (І.
Словник української мови у 20 томах
-
майструвати —
МАЙСТРУВА́ТИ (робити, виготовляти щось перев. ручним способом), СПОРУ́ДЖУВАТИ (СПОРУДЖА́ТИ) розм., СПОРЯДЖА́ТИ розм., ЛА́ГОДИТИ розм., ЛАДНА́ТИ розм. — Док.: змайструва́ти, споруди́ти, споряди́ти, зла́годити, зладна́ти, зла́дити розм.
Словник синонімів української мови
-
майструвати —
Майструва́ти, -ру́ю, -ру́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
майструвати —
МАЙСТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. перех. і без додатка. Робити, виготовляти що-небудь ручним способом. Тесляр колисочку дебелу Майструє в сінях (Шевч., II, 1953, 312); Одного літнього дня.. Кайдаш сидів у повітці на ослоні й майстрував (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
майструвати —
Майструва́ти, -ру́ю, -єш гл. Мастерить, дѣлать. Ішли майстрі на Сіянську гору деревні рубати, церкву майструвати. Грин. II. 35. Коло хлівця татусь майструє домовину. Сим. 224.
Словник української мови Грінченка