маячня —
маячня́ іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
маячня —
(в гарячці) маячіння, маячення; (у сні) марення; (бредня) безглуздя, нісенітниця.
Словник синонімів Караванського
маячня —
-і, ж. Гарячковий стан хворої людини, що звичайно супроводжується незв'язною, невиразною, беззмістовною мовою. || розм. Нездійсненні мрії. || зневажл. Божевільні висловлювання, плани, що постають у хворобливій або збоченій уяві.
Великий тлумачний словник сучасної мови
маячня —
МАЯЧНЯ́, і́, ж. Гарячковий стан хворої людини, що звичайно супроводжується незв'язною, невиразною, беззмістовною мовою. Ворожки шептали над Маріорою, підкурювали її, поїли зіллям – нічого не помагалось. Та ж сама гарячка, та ж маячня, той же неспокій...
Словник української мови у 20 томах
маячня —
МА́РЕННЯ (МАРІ́ННЯ) (гарячковий стан хворої чи сонної людини, що звичайно супроводжується незв'язною, невиразною, беззмістовною мовою), МАЯЧНЯ́, МАЯ́ЧЕННЯ (МАЯЧІ́ННЯ), ВЕРЗІ́ННЯ розм.
Словник синонімів української мови
маячня —
МАЯЧНЯ́, і́, ж. Гарячковий стан хворої людини, що звичайно супроводжується незв’язною, невиразною, беззмістовною мовою. Ворожки шептали над Маріорою, підкурювали її, поїли зіллям — нічого не помагалось.
Словник української мови в 11 томах