маячня

маячня́

-і, ж.

Гарячковий стан хворої людини, що звичайно супроводжується незв'язною, невиразною, беззмістовною мовою.

|| розм. Нездійсненні мрії.

|| зневажл. Божевільні висловлювання, плани, що постають у хворобливій або збоченій уяві.

Значення в інших словниках

1. маячня — маячня́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. маячня — (в гарячці) маячіння, маячення; (у сні) марення; (бредня) безглуздя, нісенітниця.  Словник синонімів Караванського
3. маячня — див. марення; нісенітниця  Словник синонімів Вусика
4. маячня — МАЯЧНЯ́, і́, ж. Гарячковий стан хворої людини, що звичайно супроводжується незв'язною, невиразною, беззмістовною мовою. Ворожки шептали над Маріорою, підкурювали її, поїли зіллям – нічого не помагалось. Та ж сама гарячка, та ж маячня, той же неспокій...  Словник української мови у 20 томах
5. маячня — МА́РЕННЯ (МАРІ́ННЯ) (гарячковий стан хворої чи сонної людини, що звичайно супроводжується незв'язною, невиразною, беззмістовною мовою), МАЯЧНЯ́, МАЯ́ЧЕННЯ (МАЯЧІ́ННЯ), ВЕРЗІ́ННЯ розм.  Словник синонімів української мови
6. маячня — МАЯЧНЯ́, і́, ж. Гарячковий стан хворої людини, що звичайно супроводжується незв’язною, невиразною, беззмістовною мовою. Ворожки шептали над Маріорою, підкурювали її, поїли зіллям — нічого не помагалось.  Словник української мови в 11 томах