Значення в інших словниках
-
мент —
мент іменник чоловічого роду короткий проміжок часу розм.
Орфографічний словник української мови
-
мент —
див. МИТЬ.
Словник синонімів Караванського
-
мент —
I -у, ч., розм., поет. Дуже короткий проміжок часу; момент, мить. В один мент. II -а, розм. Міліціонер.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мент —
МЕНТ¹, у, ч., розм. Дуже короткий проміжок часу; момент, миг. Море сліпило. Воно все розцвіталось срібними квітками. І хоч вік їх був коротенький, усього мент, але в той самий мент замість зів'ялої квітки розпускалася сотня нових (М.
Словник української мови у 20 томах
-
мент —
мент I.мить, момент (ст): Кожний його рух був повільний і зосереджений. Обличчя на мент знерухоміло (Нижанківський) мент II.вул. поліціянт (м, ср, ст)|| = ґліна
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
мент —
А, ч. Міліціонер. Й маніпусінький на травинці мент сюрчатиме у сюрчалку (Ю. Позаяк). Отож, цілком природно, що Кононович культивує образ приватного детектива, а не «класного мента», як це робиться в російській маскультурі (Інтернет).
Словник сучасного українського сленгу
-
мент —
(-а) ч. 1. крим., тюр., мол. Міліціонер; будь-який працівник правоохоронних органів. — Зрозумій одну таку штуку: ми тут без тебе спокійно жили, своїх порядків не встановиш, без ментів навчимо (В.
Словник жарґонної лексики української мови
-
мент —
в оди́н миг (мент), перев. з дієсл. Дуже швидко, миттю. Її жаль перекинувся в один миг у велику радість (Л. Мартович); В один мент відчув він усі кривди й знущання, які зазнав у покинутому краї (М. Коцюбинський); Кореспондент..
Фразеологічний словник української мови
-
мент —
МИТЬ (дуже короткий відрізок часу), ХВИЛИ́НА, ХВИ́ЛЯ розм., ХВИ́ЛЬКА розм., МОМЕ́НТ, МЕНТ розм., МЕТ діал. Великі дівочі очі мить дивились пильно на дві постаті перед собою (Ю. Смолич); Хвилина — і табун мов буря понесла (М.
Словник синонімів української мови
-
мент —
Мент, літер. моме́нт
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
мент —
МЕНТ, у, ч., розм. Дуже короткий проміжок часу; момент, миг. Море сліпило. Воно все розцвіталось срібними квітками. І хоч вік їх був коротенький, усього мент, але в той самий мент замість зів’ялої квітки розпускалася сотня нових (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
мент —
Мент, -ту м. Мигъ. у-мент. Вмигъ. Сів на хазяйського коня, в-мент придув із горілкою. Драг. В один мент одно за 'дним переміняється. Г. Барв. 466.
Словник української мови Грінченка