Значення в інших словниках
-
мертвяк —
мертвя́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
мертвяк —
Мрець, труп, ев. небіжчик, покійник, як ім. МЕРТВИЙ, померлий, неживий, мерлий, покійний; П. живий труп.
Словник синонімів Караванського
-
мертвяк —
-а, ч. Те саме, що мрець. || перен. Про людину в стані фізичного або духовного занепаду.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мертвяк —
МЕРТВЯ́К, а́, ч. Те саме, що мрець. [Сганарель:] Мертвяк страшніший від живого для христьяни́на (Леся Українка); – Ну, а це що за мертвяки? – запитав дід, показуючи на побитих фашистів у ногах Орлюка на дні човна (О. Довженко); * У порівн.
Словник української мови у 20 томах
-
мертвяк —
ПОКІ́ЙНИК (чоловік, який помер), ПОКІ́ЙНИЙ, НЕБІ́ЖЧИК, МЕ́РТВИЙ, ПОМЕ́РЛИЙ, УМЕ́РЛИЙ (ВМЕ́РЛИЙ), МЕ́РЛИЙ розм.; МРЕЦЬ, МЕРТВЯ́К, МЕРТВЕ́ЦЬ рідше, ТІ́ЛО, ПО́РОХ, ПРАХ заст., книжн. (останки померлої людини).
Словник синонімів української мови
-
мертвяк —
Мертвя́к, -ка; -вяки́, -кі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
мертвяк —
МЕРТВЯ́К, а́, ч. Те саме, що мрець. [Сганарель:] Мертвяк страшніший від живого для христьяни́на (Л. Укр., III, 1952, 400); — Ну, а це що за мертвяки? — запитав дід, показуючи на побитих фашистів у ногах Орлюка на дні човна (Довж.
Словник української мови в 11 томах