Значення в інших словниках
-
Моргун —
Моргу́н прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
Орфографічний словник української мови
-
моргун —
{джиґун) див. ЗАЛИЦЯЛЬНИК.
Словник синонімів Караванського
-
моргун —
-а, ч., розм. 1》 Той, хто часто моргає (у 1 знач.). 2》 Той, хто залицяється; залицяльник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
моргун —
МОРГУ́Н, а́, ч., розм. 1. Той, хто часто моргає (у 1 знач.). 2. Той, хто залицяється; залицяльник.
Словник української мови у 20 томах
-
моргун —
ЗАЛИЦЯ́ЛЬНИК (чоловік, що залицяється до жінки, дівчини), КАВАЛЕ́Р, ПОКЛО́ННИК розм.; ЛОВЕЛА́С, ЗАЛЬО́ТНИК розм., ДЖИГУ́Н розм., ЗАКОХА́НЕЦЬ ірон., БАБІ́Й зневажл., БАБОЛЮ́Б зневажл., БА́БИЧ зневажл. рідше, СПІДНИ́ЧНИК зневажл., ВОЛОЦЮ́ГА зневажл.
Словник синонімів української мови
-
моргун —
Моргу́н, -на́; -ни́, -ні́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
моргун —
МОРГУ́Н, а, ч., розм. 1. Той, хто часто моргає (у 1 знач.). 2. Той, хто залицяється; залицяльник.
Словник української мови в 11 томах
-
моргун —
Моргун, -на м. 1) Часто мигающій глазами, мигунъ, моргунъ. 2) Волокита.
Словник української мови Грінченка