моргун
МОРГУ́Н, а́, ч., розм.
1. Той, хто часто моргає (у 1 знач.).
2. Той, хто залицяється; залицяльник.
Словник української мови (СУМ-20)МОРГУ́Н, а́, ч., розм.
1. Той, хто часто моргає (у 1 знач.).
2. Той, хто залицяється; залицяльник.
Словник української мови (СУМ-20)