моргуха
МОРГУ́ХА, и, ж., розм.
Жін. до моргу́н.
[Старшина:] Гарна у його [нього] жінка, моргуха тільки велика!.. (М. Кропивницький);
Не з таких вона, щоб комусь голову закрутити. Не моргуха, не вертихвістка (В. Речмедін).
Словник української мови (СУМ-20)