Значення в інших словниках
-
моргуха —
моргу́ха іменник жіночого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
моргуха —
див. блискавка; легковажний
Словник синонімів Вусика
-
моргуха —
МОРГУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до моргу́н. [Старшина:] Гарна у його [нього] жінка, моргуха тільки велика!.. (М. Кропивницький); Не з таких вона, щоб комусь голову закрутити. Не моргуха, не вертихвістка (В. Речмедін).
Словник української мови у 20 томах
-
моргуха —
Моргу́ха, -хи, -сі; -гу́хи, -гу́х
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
моргуха —
МОРГУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до моргун. [Старшина:] Гарна у його жінка, моргуха тільки велика!.. (Кроп., 1,1958, 501); Не з таких вона, щоб комусь голову закрутити. Не моргуха, не вертихвістка (Речм., Твій побратим, 1962, 85).
Словник української мови в 11 томах
-
моргуха —
Моргу́ха, -хи ж. 1) Моргунья, часто мигающая глазами. 2) Кокетка, женщина, заигрывающая съ мужчинами. Латин дочку мав чепуруху, проворну, гарну і моргуху. Котл. Ен. IV. 15.
Словник української мови Грінченка