Значення в інших словниках
-
муркнути —
му́ркнути дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
муркнути —
-ну, -неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до муркати 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
муркнути —
МУ́РКНУТИ, ну, неш, док., що і без прям. дод. Однокр. до му́ркати 2. Воловик щось муркнув про себе, хитнувшись на всі боки (Панас Мирний); Іван муркнув незадоволено “ага” і потягнув линвою пса до буди (П. Козланюк).
Словник української мови у 20 томах
-
муркнути —
БУРМОТА́ТИ (БУРМОТІ́ТИ) (говорити тихо і невиразно, нерозбірливо), БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ) розм., БУРЧА́ТИ розм., МИ́МРИТИ розм., ХАРАМА́РКАТИ (ХАМА́РКАТИ) розм. рідше; МУРМОТА́ТИ (МУРМОТІ́ТИ) розм., МУРКОТА́ТИ (МУРКОТІ́ТИ) розм., МУРЧА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
муркнути —
МУ́РКНУТИ, ну, неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до му́ркати 2. Воловик щось муркнув про себе, хитнувшись на всі боки (Мирний, IV, 1955, 202); Іван муркнув незадоволено "ага" і потягнув линвою пса до буди (Козл., Сонце.., 1957, 35).
Словник української мови в 11 томах