Значення в інших словниках
-
муркотати —
муркота́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
муркотати —
(як кіт) муркотіти, муркати, мурчати, мрукати, воркотати, п. ф. мурмур; (під ніс) мурмотіти, мурмотіти.
Словник синонімів Караванського
-
муркотати —
-очу, -очеш і муркотіти, -очу, -отиш, недок. 1》 неперех. Безперестанно видавати звуки "мур-мур" (про котів та інших котячих). 2》 перех. і без додатка, перен., розм. Те саме, що мурмотати 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
муркотати —
МУРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і МУРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. 1. Безперестанно видавати звуки “мур-мур” (про котів та деяких інших тварин).
Словник української мови у 20 томах
-
муркотати —
БУРМОТА́ТИ (БУРМОТІ́ТИ) (говорити тихо і невиразно, нерозбірливо), БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ) розм., БУРЧА́ТИ розм., МИ́МРИТИ розм., ХАРАМА́РКАТИ (ХАМА́РКАТИ) розм. рідше; МУРМОТА́ТИ (МУРМОТІ́ТИ) розм., МУРКОТА́ТИ (МУРКОТІ́ТИ) розм., МУРЧА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
муркотати —
Муркота́ти, -кочу́, -ко́чеш, -ко́чуть і муркоті́ти, -кочу́, -коти́ш, -котя́ть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
муркотати —
МУРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і МУРКОТІ́ТИ, очу́, о́тиш, недок. 1. неперех. Безперестанно видавати звуки "мур-мур" (про котів та інших котячих).
Словник української мови в 11 томах
-
муркотати —
Муркота́ти, -кочу́, -чеш и муркотіти, -кочу, -тиш гл. Мурлыкать. Бач, як кіт муркотить.
Словник української мови Грінченка