Значення в інших словниках
-
мус —
Мус: — примушування [9]
Словник з творів Івана Франка
-
мус —
мус 1 іменник чоловічого роду страва мус 2 іменник чоловічого роду примус діал.
Орфографічний словник української мови
-
мус —
Мус. Необхідність, неминучість. Я набрала з собою з дому писанини (щось переводжу), але з того всього не роблю нічо, лиш або ходжу в поле (наймиліше мені іти вузенькими стежечками житом), або перележую в лісі.
Українська літературна мова на Буковині
-
мус —
I -у, ч. Солодка страва зі збитого в піну фруктового чи ягідного сиропу з желатином або манними крупами. Малиновий мус. II -у, ч., діал. Примус (див. примус I).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мус —
МУС¹, у, ч. Солодка страва зі збитого в піну фруктового чи ягідного сиропу з желатином або манними крупами. Машини полегшили цілий ряд трудомістких процесів (обчищення та різання овочів, приготування м'ясної й рибної січеної маси, тіста...
Словник української мови у 20 томах
-
мус —
мус необхідність, нагальна потреба, обов'язок (ср, ст) ◊ на мус з обов'язку, крізь силу (ср, ст) ♦ мус – вели́кий пан обов'язок – понад усе (ср, ст) ♦ мус ли́ше вме́рти так відповідають на фразу “Ти мусиш...” (ср, ст) ♦ мус пе́рше по Бо́зі про важливість обов'язку в людських стосунках (Франко)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
мус —
ПРИ́МУС (застосування сили щодо когось для його підкорення, досягнення своїх цілей тощо), НАСИ́ЛЬСТВО, ПРИНУ́КА розм., ПА́ЛИЦЯ розм., ПА́ЛКА розм., МУС діал.
Словник синонімів української мови
-
мус —
Мус, -су, в -сі (страва)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
мус —
МУС¹, у, ч. Солодка страва зі збитого в піну фруктового чи ягідного сиропу з желатином або манними крупами. Машини полегшили цілий ряд трудомістких процесів (обчищення та різання овочів, приготування м’ясної й рибної січеної маси, тіста...
Словник української мови в 11 томах
-
мус —
Мус, -су м. Принужденіе. Мус — великий пан. посл. Через мус. По принужденію. Желех.
Словник української мови Грінченка